-
1 Second World War
-
2 Second World War
-
3 world war
-
4 world
n1) світ, всесвітall the world over, all over the world — в усьому світі, по всьому світу
2) сфера, галузь; колаthe world of commerce — комерційні кола, торговельний світ
3) період історії4) життя (людини)how goes the world with you? — як поживаєте?, як ваші справи?
so goes the world — розм. отаке життя
5) світ, царство6) світ, кругозір7) товариство, середовище, суспільство8) розм. безліч, багато; купа, сила-силеннаW. Bank — Міжнародний (Світовий) банк
world sadness — філос. світова скорбота
world series — спорт. щорічний чемпіонат з бейсболу (у США)
world spirit — філос. світовий дух
out of this world — божественний, чудовий, прекрасний
to come into the world — народитися, з'явитися на світ
what in the world does he mean? — що він, власне, хоче сказати?
world without end — на віки вічні; навіки-віків
* * *I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
5 Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа
ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКА ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКА ШКОЛА (ЛВШ) - започаткована польськ. філософом Твардовським, учнем Брентпано, у Львові в 1895 р Н. а початковому етапі діяльності предметом вивчення в ЛВШ стає істиннісне значення. Переважна більшість дослідників, що входили тоді до ЛВШ, поділяли думку Твардовського про абсолютний характер "істини", дискутуючи лише з приводу її одвічного характеру. Розпочата в 1913 р. дискусія закінчилася видатною працею Тарського про дефініцію істинного висловлювання. Атмосферу творчих пошуків в ЛВШ передає вислів Твардовського, котрий говорив, що "служіння об'єктивній правді набирає етичного значення". Він не обмежував своїх учнів у виборі предмета дослідження, одначе вимагав сумлінного ставлення до методів, які загалом можна окреслити як критичний аналіз. Цим доброзичливим ставленням до особистості дослідника пояснюється різноманітність філософських дисциплін, що культивувалися в ЛВШ. До першого покоління учнів Твардовського належали: Лукасевич (1878 - 1956), Лесьнєвський (1886 - 1939), Котарбінський (1886 - 1981), Чежовський (1889 - 1981), Айдукевич (1890 - 1963), Вітвіцький (1878 - 1948), Балей (1885 - 1952), Завірський (1882 - 1948), Татаркевич (1886 - 1980). Формально у розвитку ЛВШ розрізняють два періоди: львівський (1895 - 1915) і варшавський (1915 - 1939), а також наступні чинники, що характеризують це інтелектуальне співтов-во: генетичний - педагогічна діяльність Твардовського і його учнів; географічний - розташування школи у Львові та Варшаві; часовий - ЛВШ виникла в кін. XIX ст. і діяла до поч. Другої світової війни; зрештою, змістовий - сукупність спільних ідей. У першому періоді філософські дослідження концентрувались у Львові, у другому, після отримання Йольщею незалежності, вплив учнів Твардовського поширився на всі ун-ти країни, але головно сконцентрувався у Варшаві, де всі філософські кафедри посіли вихідці зі Львова. Бурхливий розвиток математичної логіки на поч. XX ст. обумовив зацікавленість цією філософською дисципліною варшавських математиків, внаслідок чого співпраця філософів і математиків принесла видатні наукові досягнення у математичній логіці, а певні математичні теорії - теорія множин і топологія - були свідомо обрані для експлікації і дослідження властивостей логічних систем, які в свою чергу контролювали розбудову математичних структур. Таким чином, постала нова галузь на перетині логіки і математики - метаматематика С. аме тому ЛВШ перед Другою світовою війною стає відомою у світі переважно як школа логічна, потім - логіко-філософська позитивістського спрямування (проти чого ще в 30-ті рр. протестували Лукасевич та Айдукевич), а під кін. XX ст. її почали зараховувати до аналітичного гурту у філософії. Спеціалізацію в логіці Лукасевич поєднував із дослідженням явища причинності і використовував його для вирішення проблеми детермінізму, висловлюючись за індетермінізм. Позиція індетермінізму - за критичного прочитання Аристотеля - дозволила Лукасевичу підважити засаду "виключеного середнього", що відкрило шлях спочатку до побудови тризначної логіки, а потім низки логік з багатьма істиннісними значеннями. Використовуючи математичну логіку, Лукасевич аксіоматизував силогістику Аристотеля, винайшов бездужковий запис формул. Лесьнєвський розглядав предмет не як елемент множини в дистрибутивному смислі, а як частину цілого. Наслідком його намагань стали три теорії - прототетика (теорія перших тез), онтологія і мереологія (теорія колективних множин або агрегатів), доповнені теорією дедукції, в якій описувалися номіналістичні настанови Лесьнєвського. Котарбінський трактував предмети як матеріальні речі, потім як тіла, тобто мислячі речі. Ця доктрина спочатку отримала назву "реїзм", а потім "конкретизм" і "соматизм". Спрямованість Котарбінського на ефективне відтворення речей у практиці знайшла вираз у створенні нової дисципліни - праксеології; було також засновано перший у світі Ін-т праксеології. На підставі того, що практичні дії мають виразне етичне забарвлення, Котарбінський розвиває систему незалежної етики, очоливши цей напрям. Чежовський, Завірський і Айдукевич присвятили себе логіці і методології наук, Вітвіцький і Балей - психології, Татаркевич - історії філософії та естетиці. В 1904 р. за ініціативою Твардовського було створене у Львові Польське філософське тов-во, а в 1933 р. Лукасевичем у Варшаві закладено підвалини Польського логічного тов-ва. Під головуванням Твардовського у міжвоєнний період відбулося три філософських з'їзди - у Львові (1923), Варшаві (1927) та Кракові (1936). Друга світова війна призвела до припинення діяльності ЛВШ як наукового тов-ва. В період 1939 - 1948 рр. ЛВШ втратила загалом 34 вчених. Хоча й залишалися корифеї - Чежовський, Айдукевич, Котарбінський, Татаркевич, Яськовський, Мостовський, Слупецький, але внаслідок ідеологічного тиску комуністичного режиму ЛВШ була позбавлена інтелектуального оточення і не змогла відродитися; зрештою, спеціалізація у конкретній дисципліні ставала більш суттєвою.Б. ДомбровськийФілософський енциклопедичний словник > Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа
-
6 природа
1) природа, натура. [Пташки заспівали, комашня заметушилася, ліс загомонів, природа знов віджила (Коцюб.). Усміхалась весняним привітом натури краса (Л. Укр.)]. Законы -ды - закони природи (натури). Тропическая -да - тропічна природа. Мёртвая (тихая) -да, живоп. - мертва природа. Живая -да - жива природа, животвір (-твору);2) (врождённые свойства, наклонности) натура, природа, єство; (сущность) істота (реже стота); (характер) вдача. [Природу тяжко одмінити (Номис). Вовча натура тягне до лісу (Чуб.). Панської стоти не переробиш (Приказка). Вірив у матеріялістичну своїх теорій натуру (Корол.). Природа морали]. -да растений, животных - природа рослин, тварів. -да человека - природа (натура, єство, вдача) людини. Женская -да скажется - жіноча натура (істота, вдача) себе виявить. Отдать долг -де - см. Отдавать. -да вещей - природа или єство (істота) речей. [Ми не можемо знати саму істоту речей (Основа 1915)]. Это в -де вещей - це світова річ. Привычка вторая -да - звичка - друга натура. Гони -ду в дверь, она влетит в окно - крий, ховай погане, а воно таки гляне. По -де (по своим врождённым качествам) - з природи, з натури, природою, натурою (срв. п. 3). [Вона з природи чесна (Куліш). Епікуреєць з натури (Грінч.)]. Долгие по -де слоги - довгі з природи (з натури и т. д.) склади;3) (рождение, род) рід (р. роду), зрода (-ди). От -ды - зроду, від зроди. [Він від зроди такий (Левч.)]. Он от -ды глух - він зроду глухий. От -ды способный к чему - уродливий до чого (що робити). [Як феаки сами над усіх людей уродливі по морю гнати швидкий корабель (Потеб. Одис.)]. Он по -де (по происхождению) француз - він родом (з роду) француз, він природній француз.* * *природа; нату́рав приро́де веще́й — приро́дна (звича́йна, зрозумі́ла) річ
мёртвая \природа — нежива́ приро́да
на ло́не приро́ды — на ло́ні приро́ди
от приро́ды, с приро́ды — з приро́ди; зро́ду, зро́ду-ві́ку, зро́ду-зві́ку
по приро́де — за приро́дою, з приро́ди, приро́дою
См. также в других словарях:
Романько, Олег Валентинович — Олег Валентинович Романько Род деятельности: историк, преподаватель Дата рождени … Википедия
Штаер-Манлихер-М 95 — Штайр Манліхер M1895 Различные винтовки M95 и карабины Штаер манлихер м95 Тип: Винтовка Страна … Википедия
Доманёвский район Николаевской области — Доманевский район Доманівський район Страна Украина Статус район Входит в Николаевскую область Административный центр Доманёвка Дата образования 1926 Официальный язык украинский Население (2005) … Википедия
Кацман, Исаак Соломонович — Исаак Соломонович Кацман Дата рождения: 1914 год(1914) Дата смерти: 1983 год(1983) Гражданство … Википедия
Богдановка (Доманёвский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Богдановка. Село Богдановка укр. Богданівка Страна … Википедия
Доманевский район Николаевской области — Доманевский район Доманівський район Страна Украина Статус район Входит в Николаевскую область Административный центр Доманёвка Дата образования 1926 Официальный язык украинский Население (2005) … Википедия
Список нацистских концентрационных лагерей — В данном списке представлены концентрационные лагеря нацистской Германии. Сюда не входят лагеря основанные марионеточными государствами (например, система лагерей смерти Ясеновац, созданная хорватским фашистским движением Усташи). По данным… … Википедия
Оборона Днепропетровска — Великая Отечественная война Вторая мировая война … Википедия
Холокост в Одессе — Координаты: 46°27′57.6″ с. ш. 30°43′58.8″ в. д. / 46.466, 30.733 … Википедия
Холокост на Украине — Часть серии статей о Холокосте Идеология и политика Расовый антисемитизм … Википедия